В березні 1947 року було відновлено колгосп, що був організований в 1940 році. Це було перше таке господарство в Козинському районі. Колгосп носив назву ім.Ворошилова, в с. Іванівка ім. Молотова. За розповідями старожилів, зокрема Степанюка Григорія Івановича, за те, що в нашому селі найраніше було організовано колгосп та проведено інші перетворення ( відкрито сільський клуб ,хату-читальню і дитячий садочок) його стали називати " другою Москвою". Відновлений колгосп очолив Сова Степан Васильович. В 1950 році в господарстві працювало 337 чоловік. Було 2 водяних і 2 парових двигуни, 2 сівалки, 31 віз, 6 саней. Врожайність зернових по колгоспу становила 5,72 центнерів з гектара.

     В колгоспі ім. Молотова (с.Іванівка) головою обрали Михайла Яковича Тарасюка. Майже з самого початку заснування було лише 12 корів. Доярка Ганна Антонівна Копитова одержувала від корови по 2000 кг. молока. Була учасницею виставки досягнень у районі, представляла господарство на обласній виставці, а в 1953 році була учасницею виставки на республіканській нараді передовиків сільського господарства, на виставці досягнень сільського господарства в Москві.

     В 1955 р. колгоспи, які були в Пустоіванному, Іванівці, Рудні (" 4-а п’ятирічка") об'єдналися в колгосп ім. Суворова.. В ході зміцнення Радянської влади і колгоспного будівництва мали місце перегини і перекручення. Зокрема порушувався принцип добровільності і застосовувався такий "дійовий" засіб агітації, як стукіт кулаком об стіл. Значну кількість селян було необґрунтовано репресовано та піддано політичному переслідуванню. Старожили добре пам’ятали міцне господарство Сторонського в с. Гаї. В 1940 році на його основі було створено колгоспну бригаду. Згодом це господарство прийшло у повний занепад. Те ж саме сталося з двома господарствами в с. Іванівка. Ярлик куркуля отримав житель с. Іванівка Мацюк Федір. Цей селянин був вивезений з села, а все його майно, в тому числі, і будівлі було конфісковано. Після повернення через кілька років до рідного села Федору Мацюку вдалося збудувати нову дерев'яну хату в урочищі Мокре. Як стверджували очевидці, частину матеріалу він перевозив велосипедом.

    Йшли роки, змінювалося життя, змінювалося і місцеве господарство. Найбільшого свого розквіту воно досягло у 70 – 80 рр. ХХ ст. З 1980 по 1985 рік колгосп ім. Суворова очолював Крук Іван Васильович. Помер І. В. Крук у квітні 2005 року. В кінці 80-х на початку 90-х рр. колгосп ім. Суворова переживає тяжкі часи. Настає період занепаду і руйнації. Разом з Радянським Союзом відходить у минуле така форма господарювання як колгосп на селі.