З історією Волині і нашого Рівненського краю пов’язане імя Тараса Шевченка. Справа в тому, що він активно співробітничав з Київською археологічною комісією. Ця комісія займалася збиранням та вивченням історичних документів, фольклору, архітектурних та археологічних пам’яток. Восени 1846 року Т. Г. Шевченку було дано завдання здійснити ряд поїздок у різні місця Київської, Волинської та Подільської губернії, зокрема ставилося завдання побувати у Почаївській Лаврі ,для того, щоб зняти зовнішній та внутрішній вигляд та вид на околиці з тераси.

       Деякі дослідники твердять, повертаючись з Почаєва проїжджав він і через село Пустоіванне, милувався річкою Пляшівкою. Край села побачив криницю, зачерпнув повні пригорщі дзвінкої води і пив її так, буцім з нею передавалась йому сила козацької вольниці. Тут і зрозумів, що мусить поглянути на Берестецькі поля, помолитись за полеглих. Згодом пишучи повість " Варнак" ( 1853-1854рр.) і згадуючи, мабуть, із поїздки 1846 року і Пустоіванне, скаже словами свого героя таке:" ...Милуюсь на прозорий ставок, увінчаний зеленим очеретом і греблею, обсадженою в два ряди старими вербами, що пустили свої віти в прозору воду. А нижче млин старий, як і її господар, при одному колесі, з лотками, що солодко шепочуться. На поверхні ставу плавають гуси й качки..."

      Коли на Рівненщині проходять святкування з нагоди дня народження Тараса Шевченка, то часто вони розпочинаються саме у нашому селі, саме біля цієї криниці.